Як показує практика, цей захід приваблює дітей різного віку, різних уподобань і здібностей. Саме тому варто не обмежуватися одним днем, зводячи все тільки до спортивних конкурсів для хлопців або ж до літературно-музичної композиції на честь козаків, а продумати ряд заходів із тим, щоб залучити до них найбільшу кількість бажаючих. Відштовхуючись від слова „забави", можна передбачити і ряд жартівливих конкурсів, які доступні кожній дитині і не потребують великої підготовки.

ПІДГОТОВКА ДО ЗАБАВ

Щоб відповідно настроїти дітей на емоційне сприймання свята, внести відповідну атмосферу, дітям пропонується у відповідності до гуртів, у яких вони об'єднані, організувати курені і вибрати для них назви. Щоб із цим завданням було легше впоратися, варто перечитати з дітьми попередньо уривки із повісті М.В.Гоголя „Тарас Бульба" - опис бою (там згадуються назви куренів, прізвища найбільш відважних козаків).

Якщо гурти на майданчику досить великі, можна, за бажанням дітей, на основі одного гурту створити 2 чи більше куренів (що ускладнить роботу вихователів, які готують дітей до свята).

Кожен із куренів обирає курінного атамана, маючи право присвоювати йому будь-яке красномовне козацьке прізвище.

(Можна обіграти таким чином прізвища кожного із „козаків", наділивши їх певними властивостями. Тоді на зустрічі куренів отаман розповідає про кожного із „козаків". Наприклад: „А це козак Зупинихмара - наш характерник. Він поглядом не тільки хмари зупиняє, але й думки на відстані читає. Не вірите? А-ну, Семене, скажи нам, про що думає отаман (називає отамана протилежного куреня)!.." Зупинихмара: -А він думає, дивлячись на нас: „Ну, таких ми переможемо!" отаман: -1 що, справді вони нас переможуть? Зупинихмара: - Хм... Ще подивимося! Казала Настя: „Як удасться!"

Розповідаючи про силача, можна назвати його Вернигорою, Побий туром, Перемагай лом тощо. Сміливця можна назвати Безстрашним, Орленком, Невідступайлом... Словом, простір для фантазії.

Курені можуть обрати собі не тільки назву, але й прапор, бойову емблему, гасло.

Обов'язкова обирається пісня для інсценізації. Це не обов’язково бойова пісня, може бути побутова. Цікаво буде, коли вона буде з елементами гумору. Пісенна спадщина України дає для цього широкі можливості.

Але входити на свято курені будуть, звичайно, під „Запорозький марш" Е. Адамцевича (грамзапис).

Заздалегідь варто, коли для цього є можливості, подбати про костюми. Цілком можливим є використання окремих національних елементів в одязі.

Доцільно підготувати і кілька плакатів, які не тільки стануть зовнішньою окрасою свята, але й сприятимуть поглибленню його змісту (ведучому слід буде звернути увагу дітей на зміст плакатів).

Варіанти плакатів:

„Ми козацького роду діти". „Козак - герой народу України". „Козакувати - справа не проста". „Коли державу відбудуєм незалежну Красою слава запалає золота".

„Хоробрість - риса запорожця.

Характер в нього вільнолюбний

Хай і в дівчаток, і у хлопців

Хворливості не буде!"

та інші.

Свято буде значно цікавішим, якщо кожен із куренів буде мати свій курінь -своє „житло". Для цього потрібні туристичні намети по кількості куренів. Коли ж табір розташовано неподалік лісу, старші діти можуть побудувати намети з природного матеріалу.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ „КОЗАЦЬКИХ ЗАБАВ"

I     день — представлення куренів,

— конкурс на крашу інсценізацію української пісні та читання віршів патріотичної тематики.

IIдень — програма „Козаки не ликом шиті", перегляд відеофільму, конкурс на
кращу косу, на кращі вуса.

IIIдень — ігрова програма „Одним словом - козаки!"

—Козацька каша.

—Нагородження переможців.

1-й день свята

розпочинається на свіжому повітрі. Для цього обирається майданчик, а ще краще -галявина. Під „Запорозький марш" урочисто збираються козацькі курені, несучи свої атрибути - знамена, емблеми, гасла.

Тут можна використати елементи інсценізації. Наприклад:

—одного із козаків не пускає дівчина, яка, ламаючи руки,  просить його
залишитися заради кохання або взяти її на Січ. Козак пояснює, що на Січ жіноча нога
не ступає, а його обов'язок — на захист Батьківщини стати. Яким же він козаком
буде, якщо землю свою не боронитиме, старих батьків та і її, кохану дівчину,
напризволяще під владу чужинців кине?

—старий дід виводить двох молодих козаків, благословляючи їх на битву за
рідну землю, і скаржиться, що його руки вже, на жаль, не можуть шаблю тримати, а
шкода, бо гірко йому, що не може вже козакувати;

—двоє малих хлопців тікають за батьком, а мати їх не пускає і ганьбить. Хлопці
ж доводять, що вже виросли: он і на коні вміють сідати, і на дерево найвище можуть
залізти, і з батьком боролися. Соромно їм біля спідниці маминої сидіти, коли батько
на Січ іде!

—жінка, перебрана козаком, вмовляє чоловіка взяти її з собою. Тут корисно
використати уривки з пісні Дане полковнику мій синьоокий".

Творча фантазія може підказати інші теми, але

—діалоги мають бути короткими і виразними,

—мізансцени - яскравими.

Можна дати завдання кожному із куренів підготувати коротку інсценізацію, можна — якомусь одному, але інсценізації мають готуватися у секреті і бути

несподіванкою для інших. Можна взагалі обійтися без інсценізацій, тоді дійство позбавиться додаткового колориту.

Коли усі зібралися (або після інсценізації, якщо ті були), ведучий звертається до присутніх:

Ведучий: — А що, громадо, чи то правда, що козацькі шаблі не потупилися і

слава козацька не потьмяніла?

Відповідь куренів.

Ведучий: — А що, чесне товариство, чи то правда, що ви всі до куренів своїх

зібралися і па козацькі забави очікуєте?

Відповідь куренів.

Ведучий: — Отже, є серед вас і мудрі, і кмітливі, співучі і дужі? Можете себе

показати і перед іншими не осоромитеся?

Відповідь куренів.

Ведучий: — Тоді час нам ближче познайомитися. З кого ж нам почати? А от

хоча б з вас...

Курені представляють себе (назва куреня, знайомство з курінним, представлення козаків. Можлива розповідь про емблему, прапор, проголошення гасла).

Ведучий: — Що ж, по всьому видно, що ви козаки бувалі, та здавна заведено: щоб впевнитися, з ким справу маєш, загадкою його хитромудрою перевір. От і запрошуємо ми в коло від кожного куреня наймудріших. І, як водилося це при козацькому війську, у нас писар свій є, який все детально для історії запише: хто і яку загадку мав, від кого ми мудру відповідь почули. (Виходить „писар". Буде цікавіше, коли для записів він матиме сувій паперу, чорнильницю, гусяче перо, яке потім замінить на великий олівець, поскаржившись, що і перо затуплюється, коли багато пишеш).

Представникам куренів задаються загадки (бажано, щоб вони були легкі: адже це початок свята, не можна відлякати дітей складними завданнями).

Приклади загадок:

Що без болю, без печалі доведе завжди до сліз?

(Цибуля) Що мовчить, а розуму вчить?

(Книга) Як зростав - у землю ліз. Хто дістав - утерсь від сліз.

(Хрін) У полі-полі, за лісом-лісочком синенький вогник полум'яніє.

(Льон)

На базарі їх не купиш, На дорозі не знайдеш, І не зважиш на терезах, І ціни не підбереш.

(Знання)

Невидимий дух скидає капелюх.

(Вітер) У тебе є, у мене є, у дуба є - у полі. Нема у риби в морі.

(Тінь)