Достатньо однієї загадки для представника від кожного куреня. Коментар ведучого стосовно відповідей.

Наступний конкурс бажано провести на сцені або літній естраді. Якщо тут же, на відкритому повітрі, то треба наперед подбати про те, як розсадити присутніх (для цього можна використати колоди, спортивні мати, коци, лави і т.д.). Кожний із куренів інсценізує одну із українських народних пісень. Між піснями виступають читці з віршами патріотичної тематики.

II день

              Програма „Козаки не ликом шиті", конкурс на кращу косу, конкурс на кращі вуса.

Це розважально-ігрова програма. Можна розпочати її як продовження програми попереднього дня знову ж таки із загадок. Ведучий це обігрує. Скажімо, посилаючись на те, що у всіх давніх казках чи оповіданнях йшлося про 3 загадки, говорить, що негоже відступати традиції, і пропонує відгадати нові загадки. Можна засумніватися, чи всі козаки такі мудрі, і викликати дітей за власним бажанням.

Для конкурсу можна використати скоромовки (ой, є, є такі козаки, що їх не переговориш!). Скажімо, такі:

Рак пішов гуляти в сад,

Не дійшов, бо повз назад.

Хом'ячок тягнув пір’їнку,

Хом'ячиха теж пушинку.

Так по крихті назбирали,

Та й на зиму ковдру мали.

Їхав лис через ліс, Лисенятам тапці віз, Щоб соснові шишки Не кололи ніжки.

Ой ти, рання бджілко, Рано в полі літала, Рано в полі літала Різноцвіт-траву рвала, У пучечки в'язала і т.д.

(Тексти скоромовок мають бути чітко написані на листках паперу. Ведучий чітко читає текст і передає його тим, що змагаються, запропонувавши присутнім тепер послухати, як звучатиме скоромовка).

Наступним може бути конкурс „Склади прислів'я". Для цього кожному куреню роздаються широкі смужки паперу, на яких написано окремі слова прислів'я. Завдання куреня — скласти слова у відповідній послідовності і вишукуватися так, щоб присутні прочитали прислів'я.

Перш, ніж проводити цей конкурс, ведучий характеризує прислів'я як зразок народної мудрості.

Ведучий може дати завдання не всьому гурту, а доручити курінним виділити для змагання козаків по кількості слів у прислів'ї. Можна вибрати прислів'я з наведених прикладів:

—Доглядати землю плідну, як матір рідну.

—Землі частіше кланяйся-до хліба ближче будеш. |

—З природою живи в дружбі, то й буде вона тобі в службі.

—Сміливця і куля боїться, і спис не бере. Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
(Слова мають бути написані чітко і великими буквами, щоб добре могли читатися

на відстані). Під час цього конкурсу доцільно дати програш або, якщо є можливість, включити музику.

Ведучий: — Ну, що ж, молодці. Писар наш усе у літопис наших забав пише, а тим часом нам слід і до більш серйозних речей перейти. А тут вже писарю і джура потрібний, щоб побачити, хто першим руку підняв і відповісти хоче.

(Джура слідкує за тим, щоб відповідав той, хто першим підніме руку).

Ведучий: —"От і почнемо з того, хто ж він такий — джура? Що він зобов'язаний вміти?

Відповідь: — Джура - помічник козака, хлопець-підліток, який зобов'язаний був добре володіти шаблею, списом, рушницею і на коні реп'яхом сидіти.

Ведучий: — Як слід розуміти цей вираз : "реп'яхом сидіти"?

Відповідь: — сидіти ціпко, міцно, злитися з конем, бути з ним одним цілим. Можна рекомендувати для подальшої вікторини наступні питання:

3.  Джура, як ми з'ясували, — помічник козака. А звідки походить саме слово
„козак"?

Відповідь: — є версія, що це слово є спорідненим зі словом „коза". (Козаки спритні, витривалі, як кози, вдягалися у козячі кожухи, говорили гучно. За другою версією це слово споріднене зі словом „коса", бо коли боронилися від татар, та за зброю переважно правили коси, серпи).

4.    Що таке Козацька рада?

Відповідь: — Козацька рада (коло) - загальні збори козаків, що проводилися напередодні Нового року. Козацька рада обирала гетьмана, генерального писаря, кошового, козацьку старшину.

5.    Про що вам говорить слово Хортиця?

Відповідь: — Хортиця - це острів, де була Запорозька Січ - козацька республіка.

6.Яку назву носили козацькі човни?
Відповідь: — Чайки.

7.Козаки вживали слово „вікторія". Що воно означає?
Відповідь:— Перемога.

8.Хто такі Гонта і Залізняк?

Відповідь:— це керівники повстання українського народу проти польської шляхти 1768 року.

9.    Чим увійшла в історію козацтва географічна назва Жовті Води?

Відповідь: — під Жовтими Водами відбулася переможна для козаків битва з польською шляхтою. Керував битвою Богдан Хмельницький.

10.   Назвіть автора цих рядків. З якого твору їх взято?

Мелькають червоні жупани, Вирує, кипить Дніпро, І Байда стріляє в султана, Підвішений за ребро. І грізні вояки Богдана Шляхетську орду женуть, А з півночі за бур'яном На поміч стрільці ідуть...

Відповідь:— уривок з вірша В.Симоненка „З дитинства".

11.   Під проводом якого гетьмана запорожці взяли фортецю Кодак?
Відповідь: — Під проводом Івана Сулими, гетьмана, шо одержав булаву у 1635 році.

Примітка: — вікторина може бути скороченою і більш легкою, якщо переважають діти молодшого шкільного віку;

—можна між питаннями вікторини пустити пісню або танець, щоб
діти не так стомлюватися. Цікавим, якщо був танець, буде таке питання:

—Як називаються елементи, використані у танці? (Колупалочка,
м'ячик, мотузочка...)

Ведучий, ніби між іншим, запитує у присутніх, як же називалась зачіска, яку носили старші козаки? Після відповіді звертає увагу на те, що майже на кожного молодого козака чекала дівчина, і з давніх давен окрасою дівчини вважали косу. Можна дати завдання - пригадати, як говориться про дівочу косу у народних піснях („руса коса до пояса", „ти довгу косу чешеш", „ой коси, коси ви мої, довго служили ви мені", „коса моя розплетена"...).

Проводиться конкурс на кращу дівочу косу (враховується густина волосся, довжина, як заплетена). „Судить" журі, вибране з хлопців (курені висувають своїх представників).

Конкурс „А ти так можеш?"

передбачає несподівані для присутніх художні номери. Ведучий пропонує кожному, хто хоче, виступити з фокусом, акробатичним номером, танцем, смішинкою і т.д. Можна про такий конкурс попередити наперед, а можна розрахувати на експромти.

Як показує практика, цікавим с конкурс побрехеньок. Ведучий підкреслює, що козакам завжди було властиве почуття гумору. Посміятися козаки любили. Отже, чия брехня переважить? Для більшого ефекту для брехня учасникам можна дати мішки

(целофанові   пакети)   і   зважити   їх   потім   на   вазі   (чий   важчий).   Переможець визначається за оплесками присутніх.

Замість цього конкурсу можна провести конкурс на крашу гумореску.

Козацькі забави за традицією закінчуються козацькою кашею, звареною на вогнищі. Кожному куреню пропонується придумати рекламу для каші.

Конкурс реклами

передбачає будь-яку форму реклами: „телевізійне повідомлення", „газетне" оголошення, музичний номер, „відеокліп". Курінні визначають склад команди, що працюють над рекламою.

Поки готується реклама, проводиться „співоче коло".

Можна запропонувати співати пісні, що починаються на „ой" („Ой, чий то кінь стоїть...", „Ой, у лузі калина...", „Ой, на горі жито..." і т.д.). Баяніст переходить від гурту до гурту або ведучий підходить до куреня і взмахує рукою. Проспівали кілька рядків - йде до наступного гурту.

Конкурс реклами

оцінює доросле журі.

Ведучий у кількох словах коментує свято і запрошує всіх подивитися відеомультфільм „Козаки", нагадуючи, що після цього буде конкурс на кращі вуса. Перед переглядом відеофільму бажано зробити перерву хвилин на 10.

Конкурс на кращі вуса -

гумористичний конкурс, про який діти попереджені заздалегідь. Кожний бажаючий робить собі вуса на власний розсуд: мальовані гримом або фарбою, приклеєні або ж причеплені - з хутра, клоччя, ниток, трави. Маленькі, закручені, обвислі, довгі, закучерявлені - словом, на будь-який смак.

„Господар" вусів може їх прокоментувати, може продемонструвати мовчки, може придумати девіз.

Під час демонстрації бажано кількома штрихами замалювати форму вус, зазначити колір, занотувати характерну властивість.

Після конкурсу на великому аркуші паперу у стилі дружнього шаржу замальовуються усі вуса, представлені на конкурс. Поруч клеїмо кишеньки. На кишеньці або біля неї записується коментар (наприклад: „Ой, леле, чому ж ви, мої вуса, зелені?", „Малі, малі та кручені...", „А зовсім не руді! Ні, це вуса золоті!" і т.д.). Наступного дня діти складають у кишеньки свої „голоси" - записки і ім'я. • переможця. По кількості „голосів" визначається переможець. Діти дуже активні в такому голосуванні. Часом кількість бажаючих продемонструвати свої вуса дуже велика. До конкурсу можна прилучити і дорослих вихователів, що мають вуса.

Примітка: конкурс на кращу косу і на кращі вуса можна провести і в окремий день.

ІІІ день

Ігрова програма „Одним словом - козаки!"

Козацька хата. Нагородження переможців.

Якщо заходи попереднього дня можна проводити як на відкритому повітрі, так і в приміщенні (перегляд відеофільму, звичайно, - у приміщенні), то ігрова програма „Одним словом — козаки" розрахована тільки на галявину чи майданчик.

Перед початком свята „будуються" курені. Як зазначалося вище, для цього можна використати туристичні намети (а якщо свято провести поблизу лісу або у лісі, будуються намети із гілля).

Якщо будівництвом займаються хлопці, то дівчата теж мають відповідну роботу: вони прикрашають курені на свій самк і розсуд: тут і таблички з назвою куренів, і емблеми, символи, прапори, вкопані в землю біля куренів, і кольорові стрічки, і квіти...

Свято починається з того, що журі оглядає курені. Як зустріти журі - це вже прояв дитячої фантазії. Можна, звичайно, зустріти вітальною піснею або - за народною традицією - хлібом-сіллю, можна просто запросити зайти, а можна і загадку загадати перш, ніж впустити, - ось так!

Конкурс на кращий курінь —

перший конкурс цього дня.

Серед конкурсів, запропонованих дітям цього дня, можуть бути такі, як:

—перетягування линви куренями;

—стрибки у довжину;

—стрибки угору;

—конкурс „Міцна рука";

—„Поціль влучно";

—„Дістань приз";

—конкурс розвідників;

—весела естафета.

Якщо перші три конкурси не потребують пояснення, то про наступні слід сказати декілька слів.   -

Для конкурсу „Міцна рука" потрібен журнальний столик або інша тверда підставка, яка буде опорою поставленій на лікоть руці. Двоє гравців сідають на стільці один напроти одного. Кожен ставить праву руку на лікоть. Перехопившись долонями, суперники намагаються втримати руку в тому ж положенні. Виграє той, що „поклав" руку суперника на дошку.

Для конкурсу „Поціль влучно" потрібна мішень (вкопана у землю або підвісна) і кілька тенісних м'ячиків. Відстань гравця від мішені, в яку він поцілює, залежить від віку дітей.

Для конкурсу .Дістань приз" потрібно врити в землю стовп. На верхівці закріплюються пакети з призами. Той, хто підніметься по стовпі, стає власником призу.

Один із варіантів конкурсу розвідників:

—  по кількості куренів заготовлюються пакети із зашифрованим текстом (на
відміну від шифрів, використаних при підготовці Великого індіанського свята, цей
шифр має бути легким і читатися дуже швидко). Це може бути текст, написаний „задом наперед", текст, де через певну кількість букв повторюється зайва буква, або текст, написаний у дзеркальному відображенні - для старших дітей.

Текст складається з одного або двох слів. Скажімо, „Богдан Хмельницький", „Дніпрові пороги", „Козацька слава" і т.п.

Той, хто першим прочитав текст, одержує другий пакет, де вказано відправний пункт пошуку, можливо, і умовні знаки, які вкажуть подальшу дорогу.

Якщо дозволяє територія, можна на шляху до призу заховати ще один лист із відповідними вказівками. Приз одержує той, що прийшов першим туди, де той приз був захований.

„Весела естафета" — витвір фантазії. Можна організувати стрибки у мішках, попарний біг, коли між щоками напарників притиснуто яблуко (м'яч); біг на трьох ногах (у напарників вільними є по одній нозі, а по одній зв'язано докупи) і т.п. Головне, щоб усім було весело і не було травм!

„Козацькі забави" - це переважно випробування для хлопців, особливо в останній день. Але й для дівчат знайдеться робота. Це не тільки впорядкування куренів, але й складання букетів для переможців (польові квіти приносяться наперед), а головне: козацька каша! Набір продуктів: пшоно, сало (або шкварки), цибуля, морква, смакові кубики, сіль, зелень (коли смакує).

Дівчата розподіляють обов'язки наперед: хто миє, хто кашу варить, хто роздає.

Для вогнищ напередодні заготовляються дрова, хмиз. Вогнище обкопується або обкладається цеглою, щоб вогонь не розповсюджувався на непотрібну відстань.

Замість казанків можна використати емальовані відра.

Вогнища розпалюються під час проведення змагань, відповідно готується і каша. Примітка:

—від тієї миті, коли вогнище запалене і до тієї миті, коли його загасять, поруч із
дітьми обов'язково  має бути бодай один дорослий!

—кількість дітей, що готують кашу, має бути обмеженою, щоб не допустити
травматизму;

— каша спочатку пропонується членам журі, які встановлюють, чия каша
найсмачніша, чия каша найшвидше приготована;

—цікавим є конкурс найбільшої ложки, принесеної на свято;

—роздачу каші розпочинають із кошового. Відповідно можна підготувати з
дівчатами примовляння типу:

„Оце нашому отаману — найбільше, щоб і надалі силу мав куренем керувати, козакам славу приносити",

, Де тобі, соколику, щоб ніжки тебе міцно носили",

„Ой, як ти змучився! Ходи, ходи сюди, віднови сили" і т.п.

Після каші можна провести нагородження, але, як показує практика, діти після змагань збуджені. Набагато краще, якщо вони одержать змогу відпочити у наметах, побавитися біля них і просто посидіти, обговорити події.

Нагородження можна провести наступного дня під музику. А можна зробити це на урочистостях на честь закриття зміни.

Бажано по закінченню свята вивісити плакат із підсумками, який висітиме кілька днів: кожний може дізнатися, хто був найсильнішим, стрибав найвище, брехав найкраще, мав найдовшу косу, співав найдзвінкіше, зварив найкращу кашу тощо.